ПІКЛУЙСЯ ПРО ЕКОЛОГІЮby kaktys

Вправи на зняття напругиby kaktys

Дидактичні ігриby kaktys

https://sites.google.com/view/detsadteremok31psychologist/%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9

Гаряча лінія Херсон:

     Інтернет-платформа психологічних консультацій «Розкажи мені» - https://tellme.com.ua/

Психологічна підтримка - https://t.me/psy_support

Контакти 100 психологів можна знайти за посиланням (Волонтерська психологічна допомога) - https://themindist.notion.site/b87d762e9d08484f9bba1cdedefec7e7     

Як говорити з дітей про військову агресію?

Варто дитині завжди говорить правду, але без паніки та інших емоцій.

"Що б це не було (чи повідомлення про заміну, чи звук сирени, чи просто обговорення теми війни), єдиний принцип – це говорити правду. Ніколи не потрібно приховувати чи ще гірше – вигадувати. Варто правильно вибрати слова, які будуть зрозумілі дитині відповідно до її вікового розвитку.

Доводити інформацію через казки . Є достатньо багато казок, які застосовуються тими безпеки, не лише питання війни.Навити на прикладі найпростішої казки "Козареза" можна пояснити дитині, дуже небезпечно є пускати чужого у свою домівку.

Про війну говорити треба. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у її історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти. Пояснювати, що така ситуація стається, і так буває, що хтось на когось нападає.

 Дуже важливо батькам контролювати свій емоційний стан . Коли хтось не може стримати свої емоції, хай краще інші з сім'ї пояснять усю особистість.

Але це не має бути катастрофізацією, що "все погано". Ці мають бути чіткі правила поведінки . Важливо пояснити, що в такій ситуації маємо бути більш обережними, ніж зазвичай.

Треба нагадувати, що не можна збільшити нічого на вулиці – незнайомі речі, навіть якщо ці діти знали на своїй подвір’ї . Натомість необхідно обов’язково повідомити дорослим і сказати про те, що побачили. Аби вони самі не вибрали його руками.

Що робити у бомбосховищі: методи заспокоєння

Загальні фрази не мають жодного розуміння, що відбувається. Коли батьки кажуть, що все буде, але самі боятися то дитина ті фрази зовсім не відчуває, вона зчитує батьківську напругу страх і все решта, що її не пояснили, вона дофантазує. А те, що діти дофантазовують, є значно перебільшеними, у 100 разів страшнішими, ніж реальна ситуація. Якщо дитина є маленька, просто говорити, що все буде добре — неефективно, дитина не відчуває абстракції. Дітей до 3-4 років варто просто відволікати .

Є кілька способів це зробити.

• Улюблена іграшка

Щоб дитина легше перенесла час в укритті, їй варто взяти зі свого улюбленого іграшку.

Це має бути плюшева, м’якенька іграшка, дуже приємна на дотик, яка є з дитиною в час спокою, з якою вона спатки лягає, яка є частиною звичайного домашнього життя. І коли трапляється ситуація підвищеної небезпеки, коли потрібно спускатися у бомбосховище, цю іграшку потрібно взяти до укриття.іграшка може дати дитину впевненість у власних силах. Для цього потрібно запропонувати дитині потурбуватися про неї.

Треба сказати, твій ведмедик боїться, він маленький, треба підбадьорити його. Запитайте у дитини: "Як це можна зробити?". Поцікавтесь, що можна сказати ведмедику, може, обійняти. Так дитина вкаже вам, що треба зробити. І ви разом з нею це робите. До прикладу, співаєте пісеньку для ведмедика. Так дитина буде почуватися впевненіше

• Заспокійливе дихання. Метод повітряної кульки

Коли ми стривожені, дихаємо часто і поверхнево,Тому, щоб заспокоїтися, потрібно зробити дихання глибшим, опустити його до життя. Дорослі та старші діти можуть практикувати дихальні вправи, малечі ж доцільно запропонувати це зробити в ігровій формі.

Дайте дитині повітряну кульку. Підбайте завчасно, щоб вона була. Берете кульку рукою, вдих через ніс, видих у кульку. Відставили її, затиснули, щоб не спускала, і знову. Заохочуйте дитину видихати все більше. Коли ви надуєте кульку, її можна відпустити. Вона буде літати — вже якась невелика розрада.Також це може бути явна кулька. Дути її треба таким самим методом. Можна мати пір'їнку при собі, бавитись піддуванням догори. Подути на дитину, вона на вас.

• Вірші, забавки та пісні

Корисно вивчити з дит вірші, Особливо позитивно на дитячу психіку впливом музика.

Запишіть на телефон пісеньку, яка їй подобається, щоб ви разом з нею могли підпівувати, бо спів дуже заспокійливо впливають на дітей. Коли ми чуємо голос ближнього і свій голос, нам стає спокійніше.

u

Як привести дитину в садок і залишити її там без сліз

Спершу проаналізуємо, що відчуває дитина, яку привели до дитячого садка. Наприклад, якщо це сталося з нею вперше.

♦ Дитині дуже страшно, оскільки все здається абсолютно незнайомим.

♦ Дитина не розуміє, навіщо її сюди привели.

♦ Вона дуже хоче повернутися туди, де їй тепло, спокійно і звично, тобто додому.

♦ Вона боїться нових людей — нянечки, виховательки та інших незнайомих дорослих.

♦ Малюк поки що не вміє знайомитися з дітьми і вважає навколишнє середовище ворожим для себе.

♦ Він ще не готовий відірватися від мами або тата, не почувається в безпеці, коли їх немає поряд.

І це ще не всі почуття, які переживає дитина. При цьому вона ще не може повністю усвідомити їх і висловити. Якщо ви запитаєте в малюка, чого він плаче, він не зможе відповісти вам. 

А що відчуває дитина, яка в садку вже не вперше, але при цьому ніяк не хоче відпускати свою рідну і улюблену людину?

• Малюк може досі відчувати страх перед новими обставинами або вихователькою (нянею).

• Він може відчувати образу на батьків за те, що вони залишають його самого і йдуть.

• Дитина могла стати жертвою дитячої агресії в попередні дні, і тому відчуває страх, відмовляється залишатися в групі.

Навчіться «відпускати» дитину емоційно, тоді і їй буде набагато легше.

Чого нам, дорослим, не треба робити, якщо ми хочемо без проблем піти з дитячого садка на роботу або у справах?

• Не треба залякувати дитину дитячим садком в інший, «недитсадковий» час («Якщо погано поводитимешся, віддам тебе в садок на весь день!»).

• Не слід погіршувати ситуацію, раз у раз повторюючи дитині про те, що вам треба скоріше йти, що вам ніколи, що ви спізнюєтесь на роботу. Намагайтесь планувати свій ранок так, щоб у вас був час поспілкуватися з дитиною, спокійно дійти до садка, поговорити з вихователькою, обійняти і поцілувати свого малюка. Інакше в дитини виникне відчуття, що ви від неї біжите геть.

• Не говоріть дитині, що, якщо вона плакатиме, ви взагалі за нею не прийдете. Малюк обов’язково запам’ятає ваші слова. Вони його злякають, адже найбільший дитячий страх — це страх загубитися і залишитися самому. Тоді гучна істерика наступного дня вам забезпечена.

• Не брешіть дитині. Не можна говорити малюкові, що нікуди не підете, і при цьому йти тоді, коли він захопився грою. Це дуже боляче і прикро.

Не обманюйте дитину, кажучи, що нікуди не підете. Вона сприйматиме це як обман.

А тепер розглянемо правильне розв’язання проблеми.

• Перш ніж вести малюка до дитячого садка, намагайтесь створити позитивний образ садка у його свідомості. Розповідайте про те, як у садку цікаво, як весело грати з дітьми, дізнаватися щось нове, які там є іграшки.

• Почніть освоювати територію садка ще до того, як малюк його відвідуватиме. Попросіть дозволу погуляти на майданчику, зайти в групу, походити по коридорах. Для дитини дуже важливо, щоб обстановка була хоч трохи знайомою.

• Знайдіть хорошу, розумну, добру, люблячу дітей виховательку. Вона не повинна кричати, принижувати дітей, бути байдужою. Познайомте з нею малюка заздалегідь. Можливо, навіть поводіть дитину деякий час у групу просто на прогулянку.

• Ще до початку відвідування садка створюйте більше таких ситуацій, у яких дитина могла б спілкуватися з іншими малятами. Навчіть її грати в спільні ігри, знайомитися, ділитися, відстоювати свої інтереси.

• Іноді причина дитячих сліз у садку — небажання батьків відпускати малюка. Тому спершу розберіться з власними почуттями. Якщо мама, ледь не плачучи, тримає малюка за ручку і насилу відпускає до дітей, малюк плакатиме і сам, намагаючись викликати ще більшу жалість у мами. Переконайте себе, що в дитячому садку дитині комфортно, що їй весело грати з малятами, що ви знайшли хорошу виховательку тощо.

• Якщо ви розумієте, що вам важко впоратися з емоціями, а комусь із близьких зробити це простіше, або дитина когось із близьких відпускає легше, нехай саме ця людина і відводить малюка до садка. Наприклад, з мамою розлучатися важко, а з татом трохи легше? Тоді нехай тато відводить дитину вранці.

• Хваліть малюка «за мужність і героїзм», якщо він зумів впоратися зі своїми емоціями, тобто якщо раніше він плакав, а сьогодні спокійно вас відпустив, не забудьте увечері похвалити його.

• Давайте малюкові в садок його улюблені м’які іграшки, які символізують домашній затишок і тепло. Іграшки допоможуть дитині впоратися з почуттям самотності.

• Можете дати дитині сімейні фото. Тоді вона відчуватиме, що ви поруч. Їх можна прикріпити в шафці.

• Частіше говоріть малюкові про те, як ви його любите. Розкажіть про свої почуття, які виникають у вас тоді, коли він у дитсадку: «Я дуже сумую за тобою. Але я знаю, що тобі в садку добре і весело. Час мине дуже швидко. Я за тобою прийду, і разом ми гулятимемо. Я теж чекаю вечора».

І найголовніше: шановні батьки, пам’ятайте, що Ваш малюк не винний у тому, що йому саме без Вас страшно і самотньо. Тому не потрібно сварити його за сльози вранці

Для чого потрібен психолог?

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, вчать ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.

А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?

Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об’єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівця підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так:

– психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає з так званими віковими кризами у розвитку дитини (рік-півтора, три-чотири, шість-сім і підлітковий період).

• Психодіагностика

Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета – визначити об’єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення і т.д.). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру – насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.

• Розвиваючі заняття

За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам’ять, посидючість, логічне та образне мислення – в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвиваючі психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.

• Корекційно-відновлювальна робота

За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережила сильний стрес,  втрату близьких, фізичне або психічне насильство і т.п.

Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Гра, малюнок, казка – всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.

• Консультування батьків та сімейне консультування

У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей – це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.п. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього середовища  дитини. Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об’єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.

• Просвітницька діяльність

регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті ДНЗ.