1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку
2.Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негатив не ставлення до відвідування дитячого садка.
3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї
4.Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки).
5.Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку
10.Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
11.Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.
12.Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з ін шими дітьми.
13.Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини — привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки.
14.Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни,чешки для музичних занять, носовичок.
15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.
16.Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку
.
Поради батькам майбутніх першокласників
Кілька порад батькам майбутніх першокласників 1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. 2. Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили − провини дитини в цьому немає. 3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка. 4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії. 5. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною. 6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без застережень: „Дивись, поводь себе гарно!", „Щоб не було поганих оцінок" та таке інше. У дитини попереду - важка праця. 7. Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте. 8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. 9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже. 10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно. 11. Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - з 15 до 17 години. 12. Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі. 13. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У І і II чверті краще це робити щовечора, а в II півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень. 14. Перевіряти не значить „робити замість" − ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов'язково перевірте, щоб те, що потрібно було вивчити напам'ять, було вивчено добре: точність виконання завдань − важлива умова успішного навчання. Потрібно також впевнитись, що дитина може застосувати набуті знання на практиці. Для цього їй треба запропонувати виконати кілька вправ. 15. Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року − період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити. 16. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі. 17. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Усі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного. 18. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження. 19. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною, щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. У І чверті дитина повинна спати не менше 10-11 годин, потім можна скоротити до 9-10 годин. 20. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. І не треба думати, що школяр уже достатньо дорослий для того, щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб, перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном, попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі. Такі хвилини - одна з не багатьох можливостей для справжнього спілкування. 21. Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь цього робити. Це їх заспокоює, знімає денну напругу, допомагає спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй мають батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її. 22. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і потім повернутися до виконання завдань. 23. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня. 24. Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.
Чи мають право неповнолітні особи забирати своїх братів і сестер з дошкільного навчального закладу?
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі — (сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402.
У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.
Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.
Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального закладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі — Цивільний кодекс) фізичні особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.
Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.
3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.
Поради Девіда Льюїса
Поради Девіда Льюїса Хочете зростити обдаровану дитину? Вам на допомогу — поради Девіда Льюїса, котрий узагальнив досвід тисяч родин, де є обдаровані діти. Я відповідаю на всі запитання дитини якомога терплячіше і чесніше. Серйозні запитання і висловлювання дитини я сприймаю серйозно. У нас у квартирі стоїть вітрина, на якій дитина може демонструвати свої робо ти. Я не сварю дитину за безлад у кім наті чи на письмовому столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям, і робота ще не закінчена. • Я виділив дитині кімнату чи спеціальний куточок винятково для са мостійних творчих занять. •Я показую дитині, що люблю її та кою, якою вона є, а не за її досягнення. Я надаю дитині можливість виявля ти турботу. •Я допомагаю дитині будувати її пла ни і приймати рішення. Я намагаюся показати дитині цікаві місця. •Я допомагаю дитині поліпшувати результати її роботи. •Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми і радий(а) бачити їх у себе в оселі. •Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша від інших дітей. •Я ніколи не караю дитину принижен ням. •Я купую дитині книжки за її інтересами. •Я привчаю дитину самостійно мис лити. •Я регулярно читаю дитині. •Я привчаю дитину до читання з ди тинства. •Я пробуджую фантазію й уяву дитини. • Я уважно ставлюся до потреб ди тини. • Я знаходжу час, щоб щодня побути з дитиною наодинці. • Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. • Я ніколи не сварю дитину за невміння і помилки. • Я хвалю дитину за навчальну ініціативу, •Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими. •Я дозволяю дитині гратися з усяким мотлохом. •Я спонукаю дитину вчитися вирішу вати проблеми самостійно. У заняттях дитини я знаходжу гідне похвали. Немає тем, які я не обговорюю з дитиною. • Я допомагаю дитині бути особистістю. •Я допомагаю дитині знаходити те лепрограми. •Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її здібностей. •Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини. •Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих. •Я вірю в здоровий глузд дитини і довіряю їй. •Якщо ви згодні з 20 % цих порад, то вам необхідно терміново подумати над іншим. • Якщо поради влаштовують вас і відповідають вашій програмі виховання на 50 %, у вас усе має вийти, бо є на це шанси. •Якщо ви виконуєте ці поради на 90 % дайте більше волі дитині й собі.
