ЛОГОПЕДИЧНА СТОРІНКА

 

Чому так важлива артикуляційна зарядка?                                                                                               
Завжди для дітей зарядку для язичка порівнюю із тренажерною залою. Для того, щоб язичок зробити сильним, міцним та вправним - потрібно його тренувати. А результати від тренувань будуть лише тоді, коли зарядка буде постійною.                                                                                              
Язик - це м'яз. А м'язи, як відомо, мають здатність скорочуватися та розслаблятися.                                                                                                               
Коли ми говоримо про просту постановку звуків без обтяжуючого анемнезу у дитини - то тренування язика надає їй можливість самій керувати м'язами. Це дозволяє дитині повторити звук, який їй демонструє дорослий.                                                                                                               
А коли у дитини ще з народження проблеми із загальним тонусом - необхідно тримати на контролі і тонус язика.                                                                                                                                     
Якщо ж ви просите дитину пошипіти (звук Ш), а її язичок просто фізично не піднімається вгору - вона шипіти не зможе. Так, ви можете надати їй механічну опору у вигляді палички - але ж у побуті вона так розмовляти не буде. Лише постійні тренування дозволяють дитині самій розуміти як говорити.                                                                                  
Крім того зарядка дозволяє відчувати свої органи артикуляції. Може бути таке, що проблем із тонусом нема, а дитина просто не розуміє у якому положенні мають бути губи чи язик . Тоді артикуляційна зарядка вчить дитину "відчувати" і це теж потребує постійних тренувань.                                                                                                                                             
Саме тому, шановні батьки, виконуйте артикуляційну зарядку, яку вам надає логопед і у ваших діток все неодмінно вийде. 

 

 

 

 

 

 

 

Мовленнєве дихання                                                                                                                                      
У появі та якості мовлення є один із важливих компонентів – мовленнєве дихання.
Якщо воно сформовано недостатньо, то дитина може:
неправильно вимовляти звуки; проковтувати закінчення слів; дуже швидко говорити;
закінчувати довгі фрази пошепки; робити вдих у середині слова;
недотримувати логічні паузи і як наслідок відтворювати нерозбірливе мовлення.
Правильне фізіологічне дихання передбачає правильне мовленнєве дихання. Чим звичайне дихання відрізняється від мовленнєвого?
Мимовільне (фізіологічне) дихання: Необхідно, щоб органи одержували кисень. У нормі вдих і видих робиться носом.
Мовленнєве дихання:
Необхідна велика кількість повітря. Потрібно ощадливо витрачати повітря; Під час промови вдих ми робимо і носом, і ротом, а ось видих лише через рот. Мовленнєве дихання довільне, ми самі можемо його контролювати і відповідно навчиться правильному диханню можливо!
Дитині потрібно навчитися контролювати час видиху, витрачати повітря економно, а для промовляння звуків ще й спрямовувати повітряний струмінь у потрібному напрямку.
Непросте завдання, правда? Як це пояснити дитині? У грі!
Ось основні правила:
Повітря набираємо носом.
При видиху витягуємо губи в трубочку;
Щоки не надуваються. (Спочатку при видиху можна натискати на щічки дитини.)
Для розвитку мовленнєвого дихання вдома можна використовувати:
вату; повітряні кульки; вітряки; м’ячі (легкі); серветки, листки.

 

 

Дрібна моторика                                                                                                                                             

«Розвивати дрібну моторику важливо?»
Однозначно, так!

Візьмемо до уваги важливий факт про те, що зона кори головного мозку, яка відповідає за моторику, знаходиться дуже близько до мовленнєвої. Тобто, розвиваючи моторику дитини, буде активізуватися й мовлення. І навпаки.

Як розвивати дрібну моторику?
З перших місяців життя мамам потрібно розминати ручки й пальчики дитини, поступово додаючи масажні рухи. Коли маля підросте - використовувати пальчикові ігри. Пізніше варто застосовувати ігри з піском, пластиліном, тістом для ліплення, різні шнурівки, ґудзики, прищепки. Важливо, щоб дитина відчувала і досліджувала матеріал на дотик! У дошкільному віці вже можна використовувати малювання, виклад мозаїки, виготовлення аплікацій, вирізання.
 Ігри з крупами.
Необхідно намалювати (або попередньо роздрукувати) нескладний чорно-білий малюнок. На місце, де має бути зафарбовано, наносимо клей та просимо малюка засипати його крупою з допомогою ложечки або ж пальчиками. І ВАУ  - готовий малюнок-аплікація (можна використати крупи різних кольорів та форм, щоб аплікація виглядала реалістичніше).
 

 Пазли. Ця гра допомагає розвинути дрібну моторику, зоровий гнозис, вміння будувати та поєднувати маленькі предмети в одне ціле. Розмір пазлів підбирається відповідно до віку!

 Ліплення. Починаючи з процесу розминання пластиліну/глини/тіста, уже задіюється кистевий праксис. Відчуваючи його на дотик, у дитини аквізуються моторні і сенсорні функції. Потім можна запропонувати дитині зліпити ковбаску, кульку чи будь-що інше на Ваш розсуд.

 Ігри з прищепками і ґудзиками. Використовуючи різнокольорові ґудзики, наприклад, можна паралельно вивчати кольори та розвивати зоровий гнозис.

Нанизувати намистинки чи шнурівки. Намистинки необхідно підібрати різного розміру. Спочатку Ви самі нанизуєте їх, а потім просите дитину повторити. Коли малюк засвоїть матеріал, Ви можете намалювати по кольорах, які намистинки по порядку брати і дитина повинна виконати за зразком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток слухової уваги                                                                                                                               
Важливою умовою оволодіння чіткою звуковимовою є розвинений фонематичний слух дитини. Фонематичний слух — вид слуху, який забезпечує розрізнення звуків мовлення як фонем і правильну вимову, а також сприйняття та розуміння змісту слів. Цей навик є обов’язковим для корекції звуковимови.
Так як же вдосконалити фонематичний слух? Пропоную ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті.
“Де плескали в долоні?”
Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.
“Вгадай, хто покликав”
В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
“Доручення”
Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
“Ехо”
Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”
Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.
“Повтори!”
Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк
“Ланцюжок слів”
Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;
“Назви слово!”
Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
“Знайди спільний звук!”
Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]

 

 

 

 

Чистомовки як засіб розвитку мовлення у дошкільників                                                                                                                     
Мова є одним з найважливіших засобів розвитку особистості дитини в цілому. Розуміння мови оточуючих і власна активна мова супроводжують всю діяльність дитини. Мовленнєвий розвиток дитини в перші роки життя надає значення на все його подальше життя, тому мовний розвиток необхідно починати з перших днів життя дитини. Своєчасне і повноцінне оволодіння мовою є першим найважливішим умовою становлення (появи) у дитини повноцінної психіки та подальшого правильного розвитку її.
У роботі педагогам і батькам малюків доцільно використовувати спеціальні ігрові вправи, які допоможуть усунути неправильну та закріпити у дітей правильну вимову найбільш проблемних звуків, сприятимуть чистоті мовлення. Такими вправами є скоромовки та чистомовки.
З метою тренування голосового апарату скоромовки та чистомовки вимовляються з різною голосовою динамікою: пошепки, голосніше, голосно. 
В чому ж користь та мета вивчення чистомовок:
 розвиток артикукуляції, а саме зміцнення м’язів артикуляційного апарату 
 вдосконалення мовленнєвого видиху;
 розвиток пам’яті;
 удосконалення дикції.

 

Логопедичні ігри для формування граматично правильного мовлення
Діти до початку навчання у школі повинні оволодіти граматичною будовою мовлення, тобто навчитись правильно відмінювати різні частини мови, змінювати їх за родами та числами, утворювати та вживати слова із суфіксами та префіксами, вживати прийменники та сполучники, складати складносурядні та складнопідрядні речення, узгоджувати слова у реченні.
Однак дошкільнята спеціально не вивчають правила. Вони засвоюють граматичну будову мовлення інтуїтивно, під час спілкування. Починаючи з другої половини другого року життя дитини її словниковий запас різко зростає. Саме в цей період і починається активне засвоєння граматичної будови рідної мови.  Цей процес є досить складним і не буває без помилок.
У дітей 3-го року життя починають з’являтися форми множини (яблуко - яблука), зменшувальні суфікси (яблучко), деякі відмінки іменників (мама, мамі, з мамою), минулий і теперішній час дієслів (падає, падав), наказовий спосіб (поклади, принеси). Також у цьому віці розпочинається інтуїтивне засвоєння процесу словотвору за допомогою префіксів і суфіксів (їхати, приїхати, заїхати).
У дітей 4-го року життя у мовленні наявні прості прийменники (у коробці, на вікні), більшість відмінкових закінчень (бабуся, з бабусею, до бабусі), діти вправляються в перших спробах словотворення, однак у мовлення часто трапляються різні граматичні помилки.
Діти 5-го року життя правильно узгоджують прикметники з іменниками і числівниками (жовта ложка, жовте сонце, чотири жовтих кубика), правильно вживають число та рід іменників (два бегемота, дві миші), відмінкові закінчення. Діти вже можуть за аналогією утворювати прикметники від іменників (скло – скляний, малина – малиновий), нові слова за допомогою суфіксів і префіксів. Діти цього віку правильно вживають дієслова теперішнього, минулого,  майбутнього часу (сидів, сиджу, сидітиму),  наказову форму (сядь), ступені порівняння прикметників (великий, більший, найбільший).
Діти 6-го року життя здатні будувати речення різного типу (прості, складносурядні та складнопідрядні), використовуючи сполучники, сполучні слова та пряму мову. Старші дошкільники можуть оцінити правильність мовлення оточуючих, а саме: помітити і виправити граматичні помилки у власному мовленні, а також у мовленні інших дітей та дорослих.
Якщо у дитини несформована певна граматична категорія, слід застосувати логопедичні ігри та вправи з різними формами завдань. Під час логопедичних ігор та вправ для формування граматичної компетентності рекомендуємо використовувати іграшки, або спеціально підібрані малюнки та подавати завдання за принципом «від простого до складного».
Ось приклади деяких вправ для формування граматичко правильного мовлення.

 

Гра "Порахуй"

 

 

Гра "Який суп? Яка каша? Який сік?"

 

 

 

Використання прийменників

 

 

 

Гра "З чого виготовлені речі?"