Лікар радить, консультує, інформує
. 
Профілактика гострих распіраторних захворювань у дітей, які часто хворіють
Багатьом батькам відома ситуація, коли майже півроку вони не бачать своєї дитини здоровою, оскільки одна простуда наздоганяє іншу. Коли лікар запитує: «На що скарги?», вони відповідають: «Дитина часто хворіє».
У сучасній медицині тими, хто часто хворіють вважаються діти:
- до 1 року, якщо випадки гострих респіраторних захворювань - 4 і більше разів на рік;
- від 1 до 3 років - 6 і більше разів;
- від 3 до 5 років - 5 і більше разів;
- старші 5 років - 4 і більше разів на рік.
Вчені визначили близько 300 різновидів вірусів , що викликають ГРЗ і грип щороку. Побудувати специфічний імунітет проти кожного виду вірусу неможливо в принципі. Тільки розвиваючи неспецефічний імунітет, можна досягти підвищення опору до будь-якого вірусу.
Словосполучення «неспецефічний імунітет» пояснити дуже легко - це система, що складається з інтерферонів та імунних клітин, яким все одно, з чим боротися: віруси, бактерії, глисти і т.д.
Зовні ГРВІ можуть проявляти себе нежиттю, кашлем, почервонінням горла, загальною слабкістю, підвищення температури, відмовою від їжі.
У дітей, які часто хворіють може бути одним симптомом, наприклад, постійний кашель або покашлювання, виділення з носа, при цьому температура може бути цілком нормальною.
Нормальна робота імунної системи залежить від злагодженої взаємодії всіх її складових. Цьому можуть заважати певні фактори: спадковість, екологія, стреси, невірне харчування, умови життя і багато іншого. Є діти, які майже не хворіють, а якщо захворіли, то швидко видужують.
Це свідчить про те, що їх імунна система здатна ефективно видаляти вірус з організму.
Імунітет дітей, що часто хворіють, не просто ослаблений, а істотно змінений - імунна система більше продукує алергічні реакції; погано розпізнає збудників хвороб; імунна відповідь на появу вірісу недостатньої сили або відсутня.
Батькам дітей, які часто хворіють, необхідно звернутися до лікря - педіатра, а також продовжити або розпочати профілактичні заходи, до яких можна віднести: розпорядок дня, раціональне харчування, загартування.
Розпорядок дня має відповідати вікові дитини. Оскільки діти швидко втомлюються, для них необхідним є повноцінний відпочинок, який забезпечить денний сон.
Одна з обов'язкових умов збереження і підтримки здоров'я дітей - раціональне харчування. У щоденний раціон мають входити свіжі овочі, фрукти, ягоди.
Найбільш результативний шлях профілактики простудних захворювань - загартування холодом. Починати його краще в літній період і продовжувати весь наступний час.
Основні принципи при проведенні процедур загартування - поступовість та регулярність.
Не варто допускати хвору дтину до дитячого колективу, навть якщо захворювання проходить в легкій формі. Хвора дтина - потенційне джерело хвороб для інших дітей, у яких воно може проходити набагато складніше.
Але що робити в ситуації, коли ось-ось дитина захворіє або підхопила якийсь вірус?
У більшості випадків висока захворюваність грипом і ГРВІ (як і будь-якими іншими вірусними та бактеріальними інфекціями ) супроводжується послабленим імунітетом. З іншого боку будь-яка хвороба наносить удар по імунній системі та послаблює її. Недостатність імунітету істотно полегшує розвиток будь-якої інфекції, а вона у свою чергу з часом послаблює імунітет. Вираз «недостатність імунітету» варто розуміти у широкому значенні, а саме як «невірну роботу імунної системи» варто розуміти у широкому значенні, а саме як «невірну роботу імунної системи».
Так формується висновок:
- сучасні способи профілактики і лікування грипу і ГРВІ обов'язково мають містити препарати для корекції імунітету, імунномодулятори;
- для реабілітації імунної системи після затяжної вірусної інфекції необхідно застосовувати засоби для відновлення імунітету.
Перспективними для широкого профілактичного викорстання вважаються індуктори інтерферонів - засоби, що викликають вироблення в організмі відповідних інтерферонів. Тому препарат, що поєднує властивості індуктора інтерферону та імномодулятора. буде найоптимальншим для профілактики вірусних інфекцій, особливо в умовах імунодефіциту.
Слід розуміти, що імунітет потрібно не стимулювати, а укріплювати, тому будь-яке втручання в цю систему, тим більше під час її розвитку та становлення, може неправильно зашкодити організму дитини.
Отже, призначити препарати, які впливають на імунну систему повинен лише лікар!!!
2. Особиста гігієна дітей дошкільного віку
У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це обов'язок батьків.
Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом і підтримка його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкіряного жиру. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно це робити після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь підготувати рушник та мило, за відсутності крана з водопровідною водою — кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок чи цвях, а не накидати собі на шию або плечі, бо на нього під час умивання попадатимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках і майці.
Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємкості. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім - добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, шию та вуха.
Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який у кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 - річного віку -обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов'язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкіряного жиру, бруду і пилу.
Обов'язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов'язково увечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев'язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.
Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).
ОБЕРЕЖНО - САЛЬМОНЕЛЬОЗ!
Сальмонельоз - гостре кишкове захворювання, яке виникає при споживанні продуктів, заражених мікроорганізмами з роду «сальмонела».
Зустрічається як у вигляді групових епідемічних спалахів (коли одночасно хворіє велика кількість людей), так і у формі поодиноких випадків.
Сальмонели широко розповсюджені в природі, основним місцем їх знаходження є кишечник тварин і людини.
Особливе епідеміологічне значення має здатність сальмонел не тільки досить стійко зберігатись, а й розмножуватись в продуктах харчування. Найбільш інтенсивно сальмонели розмножуються при температурі 37°С. В м'ясних, молочних продуктах, холодці, бульйоні окремі сальмонели розмножуються в умовах кімнатної температури.
При температурі 5 °С розмноження сальмонел повністю припиняється.
Порушення режиму обробки є найчастішою причиною харчових сальмонельозів.
В процесі кулінарної обробки сальмонели гинуть при кип’ятінні -миттєво, 80°С - через 2-3 хв., 70°С - 5-10 хв., 60°С - через годину.
Для повного знезараження м'яса необхідно, щоб всередині шматків була температура не нижча 80°С і утримувалася на цьому рівні не менше 10хв.
При оптимальній для розмноження мікробів температурі 20-37°С через 4-6 годин незначне зараження продуктів перетворюється на масивне забруднення.
Навіть при масивному обсіменінні сальмонелами м'яса, молочних та інших продуктів помітних змін їх кольору, запаху, смаку, консистенції не спостерігається.
Джерелом інфекції є різні тварини: рогата худоба, свині, вівці, коні, собаки, коти, гризуни, птиця, особливо водоплавна (качки, гуси). Можливе також зараження від людини-носія сальмонел. Збудників хвороб переносять мухи, таргани, оси. Вода і лід з невпорядкованих водойм можуть стати причиною зараження їжі.
Найчастіше сальмонельоз у людей виникає в результаті споживання зараженого м'яса і м'ясних продуктів, при цьому велике значення мають способи кулінарної обробки м'яса. Найбільшу небезпеку становлять м'ясні вироби з фаршу, ліверні та кров'яні ковбаси, паштети, холодець.
Захворювання може виникнути при споживанні інфікованого молока, м'яса птиці, яєць та виготовлених з них виробів. У яйцях здорової птиці, як правило, не буває мікробів, вони добре зберігаються у прохолодному сухому приміщенні.
Джерелом зараження може бути риба та страви з неї: риба гарячого коптіння, оселедці пряного посолу, смажена риба, вироби з рибного фаршу тощо.
Найчастіше харчові сальмонельози спостерігаються у весняно-літній період.
Інкубаційний період - час від потрапляння в організм людини збудників до появи ознак захворювання, триває від 2 год. до 3 діб (частіше 6-18 год.).
Чим інтенсивніше накопичення сальмонел в продукті, тим коротший інкубаційний період.
Захворювання звичайно починається гостро, з підвищення температури до 38-40°С, з'являються головний біль, слабість, втрата апетиту, біль в суглобах, інколи хворого морозить. Далі приєднується біль в животі, нудота, майже безперервне блювання, пронос (іноді до 10-15 разів на добу). У випорожненнях можуть бути домішки слизу і навіть прожилки крові.
Хвороба триває 3-7 днів. У дітей та осіб похилого віку переважає тяжкий її перебіг. У більшості випадків наступає одужання. Але бувають смертельні випадки. Нерідко спостерігаються ускладнення -гастроентерит, холецистит та ін.
Після перенесеного захворювання людина може стати бактеріоносієм. Бактеріоносійство може тривати від 5-до до 8-ми років. Зараження сальмонелами не завжди веде до розвитку захворювання. Воно може обмежитися безсимптомним носійством. Епідеміологічне значення бактеріоносіїв визначається перш за все можливістю заражати харчові продукти, особливо якщо вони працюють в закладах громадського харчування.
Для попередження сальмонельозів здійснюється комплекс ветеринарно-санітарних, медико -санітарних та протиепідемічних заходів. Проводяться оздоровлення худоби та птиці в господарствах, суворий санітарно-епідеміологічний нагляд за станом худоби, що поступає на забій, і за дотриманням технологічного процесу при забої, експертиза м'яса.
М'ясо, в якому при лабораторному дослідженні виявлені сальмонели, підлягає знешкодженню. Не допускається реалізація сирих яєць водоплавної птиці. Здійснюється постійний контроль за дотриманням технологічного та санітарно-і гігієнічного режиму на підприємствах харчової промисловості та громадського харчування, зокрема правил кулінарної обробки продуктів, приготування і зберігання готової їжі, умов транспортування та встановлених для кожного продукту і готових страв термінів реалізації.
Здійснюється постійний нагляд за здоров'ям осіб, що працюють на харчових об'єктах, перевірка їх на носійство сальмонел.
В недопущенні захворювання на сальмонельоз дуже багато залежить і від нас самих.
Основне профілактичне правило, яке слід обов'язково виконувати: всі м'ясні страви і яйця треба піддавати необхідній термічній обробці. Страви з яловичини, свинини, риби слід ретельно варити, парити, смажити, краще невеликими шматочками. Температура в середині м'ясних виробів має бути не нижче 75-80°С.
Готуючи холодець, зварене м'ясо після відділення від кісток і подрібнення слід залити бульйоном і повторно прокип'ятити протягом 10хв., готову страву швидко остудити і зберігати при температурі 4-8°С не більше 12-ти годин.
Не меншу небезпеку становить вторинне зараження вже готової їжі. Не можна використовувати одні й ті ж дошки для обробки сирих і готових продуктів, бо мікроби з сирих продуктів можуть потрапити в найдрібніші шпарини і залишитись там навіть після найретельнішого миття дошки.
Ось чому треба мати декілька дошок. М'ясорубку після пропускання сирого м'яса треба ретельно вимити гарячою водою з милом або харчовою содою, а потім ошпарити кип'ятком. У холодильнику сирі продукти не повинні стикатись з готовими стравами: зберігати їх треба в посуді, закритому кришкою.
На всіх етапах виготовлення та зберігання продуктів слід використовувати холод, який хоч і не знищує сальмонели, але різко знижує інтенсивність їх розмноження.
Не можна готувати їжу на багато днів. Страви, які зберігалися після приготування в теплому приміщенні (без охолодження), перед вживанням необхідно прокип'ятити або підсмажити.
Страви, які перед вживанням повторно не проварюють і не просмажують: холодець, заливне, салат, вінегрет слід готувати в невеликій кількості, щоб з'їсти за один раз.
Законом для кожного повинне бути ретельне миття рук з милом перед виготовленням і прийманням їжі, після відвідування туалету.
Морожене м'ясо слід розморожувати не у воді, а на повітрі.
Молоко та молочні продукти в літню пору року слід вживати тільки після термічної обробки.
Не можна допускати стикання хлібобулочних виробів з немитими овочами, фруктами. їх треба загортати в папір або класти в поліетиленовий пакет. Всі овочі, фрукти, бахчеві культури, ягоди, зелень перед вживанням необхідно добре мити.
Воду слід пити тільки кип'ячену, особливо якщо вона взята не з водопроводу, а з колодязя або іншого джерела, яке легко може бути забруднене.
Ковтання води, полоскання рота при купанні в річках, озерах, ставках також загрожує гострими кишковими захворюваннями. Адже відкриті водойми забруднені - в них стікають нечистоти, які змиваються з ґрунту дощами. Тому ніколи не слід купатися в брудній стоячій воді, а тільки на спеціально відведених пляжах.
При появі найменших ознак захворювання - порушенні роботи кишечнику, нудоти, блювання, навіть без підвищення температури, слід негайно звернутися до лікаря. Самолікування недопустиме.
Дотримання цих правил допоможе вам і вашим близьким уникнути такого небезпечного захворювання, як сальмонельоз.
Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища.Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.
Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:
- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;
- поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.
Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її знижують до 26—24°С.
Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.
Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.
Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що змінюються).
Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.
Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.
Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.
Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.
Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.
Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.
Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж через 2год після прийому їжі.
Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.
Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.
Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.
Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.
Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.
Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.
Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитини. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти білу шапочку.
Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та після 18-ї години.
Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий помічник у боротьбі з інфекцією.
Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.
Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування.
Загартовування ослаблених дітей треба проводити обережно, за порадою лікаря.
Профілактика кишкових інфекцій
Кишкові інфекції – група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання. До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності. Це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей.
Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність, саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок в природніх умовах, зниженням кислотності шлункового соку. Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально - орального механізму, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”. Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування.
Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб.
Ураховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності серед дорослих та дітей на кишкові інфекції для попередження захворювання можна порадити:
- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету, слікувати, щоб ці правила виконувала дитина.
- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.
- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовувати питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.
- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.
- Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості.
- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
- При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.
- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.
- При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.
- При подорожуванні не рекомендовано годувати дітей продуктами, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).
- На відпочинку без організованого харчування слід виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом. У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів у дитини необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.
При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.
Загартування дітей водою в
домашніх умовах
(поради для батьків)
У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі. Загартування поліпшує обмін речовин, гарно позначається на роботі дихальної, серцево – судинної систем. Загартований організм легше переносить фізичне і розумове навантаження.
Загартування дитини водою починайте із щоденного прохолодного вмивання. Температуру води через кожні три дні знижуйте на 1 °С, доводячи її до +11 °С . Запропонуйте дитині вмити обличчя, руки, шию, груди та ноги.
Улітку дуже корисно вмивати дитину водою з природних джерел: колодязів, чистих проточних струмків, де температура води, як правило, не буває нижчою за 10 – 12 °С.
Умивання доцільно поєднувати із полосканням рота і горла відварами трав, що мають протизапальну дію (листя шавлії, малини, евкаліпту, квіти нагідок, трави фіалки, звіробою, ромашки), або просто підсоленою водою (2 столові ложки солі на 3 літри води). Такими ж настоями промивайте і ніс дитини.
Прохолодні вмивання корисні для дітей з нормальним станом здоров’я. Малят, які часто застуджуються, треба спершу підготувати до процедур.
Першим етапом є розтирання тіла грубою махровою рукавичкою – до почервоніння шкіри. Через тиждень - другий можна переходити до вологого обтирання. Рукавичку слід змочити у воді (температура – 30 °С, викрутити, а у воду додати морської солі. Якщо малюкові не подобається дотик мокрою холодною рукавичкою, температуру води можна залишити на рівні 20 °С.
Добре впливають на загартування організму контрастні ванни для ніг, ходіння по воді.
Ці вправи будуть особливо цікавими для дітей, якщо Ви організуєте їх в ігровій формі.
Одяг дитини влітку (поради для батьків)
Улітку життя дошкільників проходить на повітрі. Як одягнути дитину, щоб вона не перегрілася в сонячну погоду і, щоб їй було комфортно в похмурі дні ?
У спекотну погоду краще всього підійде легке , вільного покрою плаття з короткими рукавами, яке не заважатиме дитині вільно рухатися .
Відкриті сарафани не завжди зручні: в похмурі дні - в них холодно , в сонячні - можна отримати опіки шкіри.
Як хлопчакам, так і дівчаткам буде зручно в легких костюмах з натуральної тканини,бо синтетичні можуть викликати подразнення шкіри і, навіть, алергію .
Взувати малюків краще в сандалики з натуральної шкіри. У них дітям буде зручно бігати та стрибати, тому що вони міцно фіксуються ремінцем на нозі. Закриті туфлі на гумовій підошві, а тим паче кросівки зі штучної шкіри, парять ноги, що для дитини дуже шкідливо ( в неї, навіть, може розвинутись ревматизм ) . Не слід також одягати «шльопки», які легко спадають з ніг, а якщо маля рухливе, то вони можуть стати причиною вивиху.
Якщо ви вбираєте дитину для « повноцінної» прогулянки ( себто збираєтесь дозволити їй бігати , погратися в піску , полазити по драбинах на ігровому майданчику, з’їхати з гірки ) найліпший одяг – футболка та шорти. Усякі шворочки на дівчачих сукенках можуть бути небезпечні !
Не доведи , Боже, маля
за щось ними зачепиться !
Якщо Ви вважаєте , що гарна сукня – це найліпше вбрання для донечки, простежте, щоб трусики щільно прилягали до тіла, бо інакше в них може потрапити пісок , а відтак будуть неприємності. Прикро, коли мами вдягають дитя на звичайну прогулянку, як нас свято, - у все нове, білосніжне. Малюк, якого постійно осмикують , нагадують про те , щоб він не забруднився, має доволі нещасний вигляд .
Діти люблять гратися в піску, «пекти пиріжки», будувати підземні ходи та споруджувати фортеці. Для таких ігор потрібний спеціальний одяг, який не обмежує рухів малюків. Дитині потрібно бути впевненою в тому, що цей одяг вона може спокійно забруднити, і за це її ніхто не буде картати.
Не слід забувати про головні убори. Панамка світлого кольору або шапочка із соломи добре захистять Вашого малюка від сонячних променів.
Похмурого дня Вашій дитині буде зручно гратися в спортивному або джинсовому костюмі .
Організація харчування дошкільників
улітку(поради для батьків та педагогів)
- Щоб забезпечити в літній сезон дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти.
- Не слід забувати про такі продукти харчування, як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву.Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою.
- Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.
- Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах.
- Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи(особливо кедрові).
- На вітамін С особливо багаті плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок.
- Вітамін А, який потрібен для процесів росту організму в активній формі, міститься лише в продуктах тваринного походження
( печінці, рибі, сирі, жовтках яєць, молоці). В цих продуктах також міститься і вітамі Д, який має виключне значення для життєдіяльності дитячого організму.
- Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах.
- Ві тамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах.
- Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба.
Правила перебування дітей на сонці. Сонячний удар, перша допомога при його ознаках (поради для батьків)
Перебування дітей на сонці слід регулювати. Спочатку малюк може знаходитися під променями сонця 5 – 6 хвилин, а після появи засмаги 8 – 10 хвилин. Під час прогулянки можна провести 2 – 3 сонячні ванни, доводячи перебування дитини на сонці до 40 – 50 хвилин упродовж дня. Щоб уникнути опіків, одяг дітей знімають поступово: спочатку діти ходять у майках і трусиках, потім тільки в трусах. Голова обов’язково повинна бути прикритою панамкою або косинкою.
Кращий час для прийому сонячно – повітряних ванн з 9.00 до 11.00 годин дня. Це загартування варто робити не раніше чим через 30 – 40 хвилин після прийому їжі.Дітей частіше потрібно напувати водою.
Сонячний і тепловий удари – це стани, що виникають у результаті перегріву організму. Перегріванню особливо піддатні діти. Сонячний удар настає при перегріванні прямими сонячними променями, особливо голови.
Перші ознаки – млявість, розбитість, нудота, головний біль, запаморочення. Далі підвищується температура тіла (до 38 – 40 “С), з’являється блювота, можлива непритомність, судоми.
Тепловий удар найчастіше відбувається в спекотну, безвітряну погоду. Його виникненню сприяє темний одяг, що погано відбиває сонячні промені, або одяг , що не пропускає повітря й затримує випаровування тіла.
При ознаках теплового або сонячного удару викличте лікаря. До його прибуття укладіть дитину в тіні або прохолодному приміщенні, зніміть одяг, що стискує. До голови, бічних поверхонь шиї, пахових областей прикладіть ємкість з льодом (водою), укутайте малюка мокрим простирадлом, дайте рясне питво (підсолену холодну воду, холодний чай).
Для активізації дихання дитини, поплескайте її по обличчю рушником(хусткою), змоченим у холодній воді, дайте вдихнути нашатирний спирт, кисень, розітріть тіло. Якщо подих утруднений або зупинився , зробіть штучне дихання.
Будьте обережні на воді! Перша допомога при утопленні (поради для батьків)
При порятунку потопаючої дитини підпливіть до неї позаду, візьміть за волосся або під пахви, переверніть обличчям нагору і, не дозволяючи себе захопити, пливіть до берега.
На березі покладіть малюка животом на зігнуте коліно (голова дитини при цьому повинна звисати вниз), проведіть туалет носової порожнини і носоглотки (видаляючи серветкою, шматком матерії твань, пісок, водорості тощо), а потім шляхом здавлювання грудної клітки видаліть воду, що потрапила в дихальні шляхи.
Після цього малюка укладіть на спину, при відсутності дихання або серцевої діяльності проведіть штучне дихання і непрямий масаж серця.
Необхідно знати, що параліч дихального центра настає через 4 – 6 хвилин після занурення під воду, а серцева діяльність може зберігатися до 15 хвилин. Тому заходи першої допомоги повинні виконуватися швидко.
При відновленні подиху і серцевої діяльності дайте дитині гаряче питво, тепло укутайте і якнайшвидше доставте в лікувальну установу
Перша допомога при укусі змії (поради для батьків)
- Укладіть малюка в тінь так, щоб голова була нижче рівня тіла, з метою поліпшення мозкового кровообігу.
- Негайно приступіть до відсмоктування отрути з ранки укусу. Енергійне раннє відсмоктування протягом 5 – 7 хвилин дає можливість видалити до 40 % отрути, однак через 15 – 30 хвилин удається видалити тільки 10 % отрути. При наявності ранки в роті або каріозних зубах відсмоктування ротом неможливо.
- Зробіть нерухомою уражену кінцівку дитини (накладенням шини й ін.) для зменшення надходження отрути в лімфатичну систему.
- При необхідності зробіть штучне дихання, забезпечте дитині спокій.
- Дайте малюкові рясне питво (міцний чай) для нормалізації водно – сольового балансу.
- Обробіть місце укусу антисептиком і накладіть тугу стерильну пов’язку.
- Якнайшвидше доставте дитину в лікувальну установу.
Категорично забороняється накладання джгута!!!
Короста та її профілактика (консультація для батьків)
У пристойнім суспільстві розповідь про те, що ти хворів на коросту, може викликати нерозуміння й навіть неповагу. Вважається, що на коросту хворіють тільки нечистоплотні й неохайні персони. Однак, сьогодні, незважаючи на дотримання гігієнічних норм, це захворювання зустрічається аж ніяк не рідко. Заразитися коростою дорослі та діти можуть не тільки при тілесному контакті із хворим, але також при використанні речей, на яких можуть перебувати кліщі – мочалки, рушники, постільна білизна, натільний одяг, рукавички, іграшки, навіть дверні ручки. Причиною стає коростяний кліщ, який проникає у верхній шар шкіри й прокладає в ній проходи, відкладаючи там яйця.
Характерною ознакою корости є сверблячка в нічний час, яка не дає заснути й дуже дратує. Також хворобу можна розпізнати по невеликих прищиках, що сверблять, і смузі сірого кольору, що відходить від них – це хід кліща.
Лікування полягає у використанні зовнішніх препаратів, які просто труять його. Самий старий спосіб боротьби з хворобою – це втирання сірчаної мазі по всій шкірі дитини, крім волосяної частини, або миття милом із сіркою (7-10 днів). Результат незмінно позитивний, однак після цього часто шкіра малюка стає сухою й дратівливої, тому паралельно призначаються антигистамінні препарати й зволожуючі креми.
На сучасному етапі існує велика кількість альтернативних препаратів, які досить нанести двічі (із проміжком 3-4 дні). Їх одночасно можна використовувати для знищення кліща в предметах меблів, матрацах, одязі тощо. У процесі лікування також необхідно прокип'ятити всю постільну й натільну білизну, посуд та інші предмети. Деякі речі можна просто запакувати й прибрати на тривалий час, тому що без контакту з людиною коростяний кліщ гине через 7 днів.
Короста - контагіозне захворювання, яке є небезпечним як для хворого, так і для оточуючих. Своєчасне виявлення хворих дітей та їх ізоляція від дитячого колективу є важливою умовою в профілактиці поширення хвороби.
Чинники, які сприяють поширенню хвороби:
• погані санітарно-гігієнічні умови;
• перебування дітей у колективах (садочки, інтернати);
• міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, курорти);
• нехтування правилами особистої гігієни;
• несвоєчасне звернення по медичну допомогу;
• відсутність огляду і лікування контактних осіб;
• самолікування.
Як вберегтися від грипу
Клінічні ознаки грипу
Головний біль
Біль у м’язах
Біль у горлі
Підвищення температури тіла
Кашель
Нежить, закладання носа
В окремих випадках – блювота і понос
Як можна заразитися вірусом грипу
Від іншої хворої людини повітряно – краплинним, повітряно – пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів)
Як довго є заразним хворий на грип
Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються, то до їх зникнення
Як попередити зараження грипом
- Уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції
- Обмежити відвідини місць великого скупчення людей
- Часто провітрювати приміщення
- Часто мити руки з милом
- Прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками
- Уникати обіймів, поцілунків і рукостискань
- Прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути
- Якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів
Що робити, якщо дитина захворіла на грип
- При перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря
- Залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину до дошкільної установи
- Хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей
- Хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни
- Не допускати контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім тих, хто доглядає за ним
- Особа, що доглядає за хворим, повинна носити марлеву пов’язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом
- Маска повинна бути одноразовою, яку після зміни потрібно викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою
- Проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу
- Щодня робити вологе прибирання приміщень оселі
- Повітря в приміщеннях повинне бути достатньо вологим
- Мати разові носові серветки і корзину для використання серветок в межах досяжності хворого
- Створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим
- Якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря
- До приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо)
Не слід займатися самолікуванням.
Відповідне медикаментозне лікування
хворому призначає тільки лікар!!!
Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити
негайно звернутися за медичною допомогою
- Прискорене або утруднене дихання
- Синюшність навколо рота, інших шкіряних покровів
- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носові кровотечі
- Висока температура тіла
- Відмова дитини від пиття
- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання
- Надмірне збудження дитини або поява судом
- Поява блювоти, частого рідкого стільця
- Скарги дитини на сильний головний біль
- Відсутність сечевипускання або сліз під час плачу
Профілактика грипу
Неспецифічна сезонна профілактика: Загартовування
- Прийом загальнозміцнювальних і тонізуючих препаратів( екстракт елеутерококу, женьшеню), препаратів більш вираженої імуномодулювальної дії - екстракт або пігулки ехінацеї, імунсил, імунал).
- Прийом вітамінних комплексів або вітаміну С у дозі 0,5 г на добу
- Систематичне споживання цибулі, часнику, лимонів
- Дотримання належного повітряного режиму: постійне провітрювання приміщень, їх ароматизація ароматичними оліями шавлії, чайного дерева тощо
Специфічна профілактика:
Щеплення, проведене в потрібний час та в належному об’ємі живою (інтраназально) або інактивованою вакциною (парентерально). Щепленню насамперед підлягають особи з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, з хронічними захворюваннями дихальної системи, хворі на цукровий діабет тощо. Їх за бажанням можуть робити всі, хто не має протипоказань.
У період епідемії рекомендується приймати амізон, афлубін, антигрипін.
Не забувайте про вітаміни
У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м’ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.
І звісно ж, не можна забувати про овочі й фрукти. Холодної пори року найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець, брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат. Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго.
Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.
